статьи

Новий диктатор для України

Арсен Аваков, Міністр Внутрішніх Справ України

Статья. Арсен Аваков, Міністр Внутрішніх Справ України

Він тимчасово став міністром внутрішніх справ у 2014-му. Після кривавих подій на Майдані незалежності, 27 лютого його призначили головою українських правоохоронців. Та й очолювати український МВС він не хотів. Мовляв, "де він, а де міліція". Однак, на посту головного правоохоронця України, він пересидить усю майданівську владу. Адже він єдиний "старий" міністр в новоствореному уряді 2019. Більше того, він стане найвпливовішою особою в державі. Обійшовши Зеленського, Порошенко, Медведчука, Тимошенко та Бойка. Як так сталося та до чого це може призвести?

Арсен Аваков з"явився в українській політиці на початку 2000-х років. У 2002-му його обрали членом виконавчого комітету Харківської міської ради. Під час президенських перегонів 2004-го Аваков був заступником керівника харківського штабу Віктора Ющенка. Коли Ющенко став Президентом України, Аваков очолить Харківську обласну державну адміністрацію. Поразка Ющенка стала водночас і особистою поразкою Авакова. Він не тільки втратить свій пост, а й переховуватиметься від переслідування в Італії. Адже в Україні проти нього буде відкрито кримінальну справу через зловживання владою на посту голови Харківської області.
 
Все змінилося під час Євромайдану. Як і Петро Порошенко, Арсен Аваков фінансував протести у столиці та координував їх. Одразу після того, як Віктор Янукович залишив Україну, пана Авакова тимчасово призначать міністром внутрішніх справ. Зробить це друг Авакова, Арсен Яценюк. Мовляв, це морально знищене після Майдану відомство він не міг довірити нікому, крім Авакова.
 
З приходом до влади Петра Порошенка, міністр МВС Аваков був багато разів близьким до відставки. Іноді навіть на межі вигнання з ганьбою. Однак щоразу виходив сухим з води.
 
Найбільшого розголосу набула корупційна справа з так званими "рюкзаками Авакова". У лютому 2015-го року син міністра МВС Олександр Аваков отримав від Міністерства Внутрішніх Справ замовлення на пошиття рюкзаків. Гроші вивели через конвертаційний центр. Й мало того, що рюкзаки закуповувалися за завищеними цінами, та ще й вийшли на третину менші заявленого розміру та гірші за якістю. Як результат - сина міністра затримали. Однак замість того, щоб подати у відставку, Арсен Аваков спрямував поліцію та Національну гвардію заважати проведенню слідчих дій. 
 
У вересні 2016-го, у Порошенка всерйоз замислювалися, щоб поміняти Авакова на тодішнього голову РНБО Олександра Турчинова. Аргументів для відставки вистачало - перестрілка в Княжичах та напад на новинну редакцію телеканалу Інтер з підпалом будівлі. Бійня між співробіниками МВС у селі Княжичі на Київщині показала, що до України повернулися буремні 90-ті. З грабежами та рекетирством. Причому, займалися цим не кримінальні елементи, а правоохоронці.
 
Восени 2017-го року двоє народних депутатів від Блоку Петра Порошенка Сергій Каплін та Андрій Немировський внесли до українського парламенту проект постанови про відставку Арсена Авакова. В пояснювальній записці до цього документу говориться, що органи внутрішніх справ України під керівництвом Авакова "продемонстрували нездатність запезпечення безпеки громадян України та боротьби з криміналітетом". Однак, ЗА цей проєкт постанови проголосував лише 31 народний обранець. Проти були 102 нардепи, решта - утримались.
 
Через 5 з половиною років, уже за президентства Володимира Зеленського, Арсен Аваков продовжить бути Міністром внутрішніх справ. Знову тимчасово. Одною з причин, чому нова влада залишила єдиного старого міністра, політологи називають подяку президента Зеленського міністру Авакову за неможливість фальсифікації виборів 2019 президентом Порошенком. Мовляв, ця подяка прозвучала ще у промові Зеленського після його перемоги в першому турі президенських виборів: "Окремо хочу подякувати міністру, пану Авакову. Мені здається, це вперше в історії нашої країни, коли міністерство, поліція працювали не на окремого кандидата, а працювали на країну, захищали інтереси України." Авторитетне українське Інтернет-видання "Українська правда" за інформацією з власних джерел стверджує, що домовленості між Аваковим-Зеленським були ще до першого туру і Аваков зі свого боку їх виконав. У відповідь, Зеленський залишив старого міністра МВС на посту.
 
Політологи та соціологи пророкували відставку Арсена Авакова до кінця 2019-го року. Зеленський поставив Авакову три умови, задля збереження останнім своєї посади:

  1. Розкриття резонансних справ. Однією з конкретних справ, яка мала бути розкрита - вбивство журналіста Павла Шеремета. Дедлайн по ній був встановлений до кінця жовтня 2019-го року. Тож правоохоронці наприкінці 2019-го повідомили про розкриття цього злочину. Та результати розслідування викликали скоріше спротив громадськості та величезні сумніви суспільства.
  2. Заступниками міністра МВС мають стати люди, рекомендовані Адміністрацією Президента. В результаті, єдиним із шести заступників, якого Аваков взяв за рекомендацією Банкової, став Олександр Гогілашвілі, котрий займатиметься боротьбою з обігом наркотиків.
  3. Демілітаризація Авакова. Найбільше занепокоєння нової команди викликає майже необмежена сила Авакова. У його підпорядкуванні мілітаризована та добре озброєна Національна Гвардія та поліція. Тож у команді Зеленського вирішили забрати у Авакова по суті військовий підрозділ Нацгвардію, підпорядкувавши її напряму верховному головнокомандуючому. Відповідний законопроект навіть був внесений до Верховної Ради як невідкладний Володимиром Зеленським. Документ зареєстрували і забули про нього. Чому так сталося?  Чому Зеленський виконує свої зобов"язання, а Аваков у відповідь - ні? Більшість політологів сходяться у думці, що оточення Зеленського боїться відкритої війни з Аваковим.

Оскільки, на думку як старих, так і нових політиків, він являється "запобіжчиком від бєспрєдєлу". На пости голів Служби Безпеки України та Генеральної Прокуратури, Зеленський поставив свої кандидатури, але вони занадто слабкі для забезпечення національної безпеки. Поза очі, нову владу часто називають не професіоналами. Старих політиків, які хоч і заплямували свою репутацію корупцією та зловживанням владою, зате знали ЩО робити, від керма в основному прибрали. Тож на політичному Олімпі України яскраво засяяла стара-нова зірка Арсена Авакова. Тепер він має практивно необмежену силу.
 
Саме завдяки Авакову багатотисячні віча на Майдані та акції протестів на Банковій вдається контролювати та вчасно загасити. Це дає можливість спокійно продовжувати роботу всієї країни та особисто Президенту. Паралельно, це дає можливість практично необмеженої влади для пана Авакова. Чим, як вважають експерти, він вдало користується.
 
В останні кілька місяців правління Порошенка прийнято було вважати, що за акціями "Азова", який доганяв президента по всій країні з запитанням про Гладковських-Свинарчуків, справа рук Авакова. Однак у оточенні Авакова все заперечували. Мовляв,  "Кожен, хто думає, що він контролює "нациків" – дурень. Поговорити з ними можна, контролювати – ні".
 
15-го січня 2020 року Комітет українського парламенту з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав до першого читання законопроєкт № 2412 “Про розвідку”. Однією з найризиковіших у запропонованій комітетом версії є норми, які наділяють Національну гвардію статусом та функціями системи воєнної розвідки. А оскільки Національна гвардія знаходиться у складі Міністерства внутрішніх справ, у МВС створюється повноцінна паралельна система військових і правоохоронних формувань тепер уже із можливостями розвідки.
 
Це означає надзвичайні  повноваження із розвідки для органу в системі МВС. Норми дозволяють залучати Нацгвардію для виконання розвідувальних завдань у військовій сфері. Формулювання проекту настільки широкі та загальні, що на практиці це може вийти далеко за межі розвідки під час виконання військових завдань та перетворитися у зловживання. Наприклад, на виконання завдань розвідки у Нацгвардії зможуть мати таємний бюджет для закупівель та впроваджувати агентів до різних установ за кордоном.”, — коментує член правління Центру протидії корупції Олена Щербан.
 
Наразі військовою розвідкою може в Україні займатися лише Міністерство оборони. Та за новим законопроєктом, підрозділи Нацгвардії отримають вплив далеко за межами України, адже зможуть:

  • на виконання завдань розвідки впроваджувати агентуру за кордоном, організовувати спецоперації за кордоном (наприклад, мати агентів у посольствах як українських, так і іноземних в Україні, урядах, оборонних структурах інших держав, міжнародних організаціях та просувати там необхідні питання, отримувати інформацію);
  • фактичне отримання таємного бюджету на забезпечення розвідки, в тому числі на купівлю техніки, інших засобів необхідних для виконання розвідувальних завдань.

Враховуючи, що більшість розвідувальної інформації та діяльності буде поза прокурорським контролем, ця паралельна система отримує надпотужний та неконтрольований інструмент впливу.
 
Більше того,  проект вносить зміни і до Кримінального процесуального кодексу вводячи гарантії для осіб, яким відома інформація про розвідувальну таємницю. Такі особи не зможуть бути допитані щодо цих питань.
 
З одного боку це логічна гарантія для розвідників, але в контексті Нацгвардії та МВС пригадується сумнозвісна справа із закупівлі “рюкзаків Авакова” саме для Нацгвардії, де за даними слідства рюкзаки закуповували в декілька разів дорожче за кураторства сина чинного міністра Авакова та його заступника”, — додає Щербан.
 
Подібні зміни суттєво розширюють функціонал та фактичний вплив структур МВС, які вже понад шість років знаходяться під контролем міністра Авакова.
 
Підсумовуючи сказане, численні політичні експерти пророкують, що пан Аваков має усі шанси не тільки пересидіти на своїй посаді ще й Президента Зеленського. Адже Порошенка він вже вдало переграв і пересидів. Чимало фахівців висловлюють побоювання, що в Україні з'явився власний Володимир Путін. Який з крісла міністра МВС одразу пересяде в президенське. Причому, пересяде пожиттєво - як Лукашенко та Путін.


читайте также:
Статья. Журналіст Катерина Сергацкова, погрози, свобода слова в Україні
Спекотне літо 2020: напади на українських журналістів-3
Статья. Підпал автомобіля Схем, прослуховування журналіста Михайла Ткача
Спекотне літо 2020: напади на українських журналістів-2
Статья. Свобода слова в Україні
Спекотне літо 2020: напади на українських журналістів
Статья. Акція протесту, вбивство журналіста Павла Шеремета
200 днів брехні
Статья. Військового покарали за свободу слова
Звільнили за критику Зеленського


Поделиться:  
Опубликовать ВКонтакте Опубликовать в Одноклассниках Опубликовать в Facebook Опубликовать в Twitter
Группы:  
Группа ВКонтакте Группа в Одноклассниках Канал на YouTube

категория: